Кожне місто на Землі має свою чарівність і привабливість. У кожного своя доля і свої традиції.

Яким буде завтрашній день нашого Конотопа? Яким ми передамо його у спадок нашим дітям і онукам? Це залежить сьогодні від кожного з нас, від всіх городян.

Кількість мешканців Конотопа складає 96,5 тис. З них чоловіків – 46%, жінок – 54%. Середній вік конотопців складає 38 років.

Загальна площа міста 5,8 тис. га.

Починаючи з 2002 року промислові підприємства міста щороку збільшують обсяги товарної продукції на 22-27%

За останні два роки значно підвищилась інвестиційна привабливість міста. Тільки в 2002 році місто відвідали надзвичайний та повноважний посол республіки Індонезія, колишній Губернатор Нижньої Сілезії та мер м.Свідник Республіки Польща, офіційні делегації Німеччини, Туреччини та Росії.

Обсяг прямих іноземних інвестицій до міста на 01.01.04 становить більше 1 млн.дол.США.

Значну роль у розвитку міста відіграють і його культурні ресурси: пам’ятки історії, собори та церкви, розвинена мережа закладів культури, митці та видатні особистості життя та творчість яких пов’язана з нашим містом. Серед них слід згадати відомих літераторів: Тараса Шевченко та Миколу Гоголя; художника Іллю Репіна; композитора Петра Чайковського; колишнього Київського генерал-губерантора, героя Болгарії Михайла Драгомирова. Особливою гордістю конотопців є той проміжок часу на початку 20 століття, коли в місті жив і працював всесвітньовідомий художник, основоположник супрематизму Казимир Малевич.

Сильними сторонами міста є:

• Конотоп займає друге місце в області по чисельності населення;

• вдале географічне розташування: відстань до Києва – 270 км, до обласного центру Суми – 129 км, до Росії – 150 км; 26 км від міжнародної автотраси Київ – Москва.

• крупний залізничний вузол: через який проходить 9-й міжнародний транспортний коридор, який забезпечує вантажні та пасажирські перевезення за 7 напрямками: Московському, Київському, Харківському, Гомельському, Курському, Полтавському, Вітебському;

• розвинута мережа культурних закладів;

• багатий досвід проведення загальноміських свят, фестивалів;

• інформаційна підтримка місцевої студії телебачення та FM-радіо.

Все це надає можливості для:

• розвитку культурних стосунків з містами-партнерами за кордоном;

• створення музейно-екскурсійного комплексу;

• відкриття будинку-музею Казимира Малевича;

• проведення археологічних досліджень;

• включення міста до екскурсійного маршруту „Золоте кільце Сумщини”;

• будівництво кемпінгового містечка для туристів;

Разом з цим відзначимо слабкі сторони:

• фінансування культурної сфери на державному рівні здійснюється за залишковим принципом;

• відсутність чіткої стратегії розвитку культури міста;

• недостатній сервісний комплекс обслуговування;

• відсутність інвестицій в розвиток культури;

• неефективне використання культурної спадщини;

Загрозами подальшого розвитку культури в місті є:

• необхідність негайної реконструкції архітектурної пам’ятки XVIII-ХІХ сторіччя;

На сучасному етапі актуальною проблемою в галузі культури міста є те, що лише 25% експозиції краєзнавчого музею використовується для показу.

На сьогодні міський краєзнавчий музей має обмежену площу виставкових залів, розрахований на малу кількість фонду для показу, яка в теперішній час не дозволяє задовольнити зростаючи потреби мешканців та гостей міста.

В разі вирішення цієї проблеми в місті з’явиться сучасний історико-культурний комплекс. Кількість відвідувачів зросте до 60%. Надходження від платних послуг забезпечать 90% загального обсягу фінансування закладу.

Без сумніву ця проблема стосується всієї міської громади, оскільки вона не дозволяє об’єктивно відобразити культурний, духовний та економічний потенціал міста.

Проблема не локалізована. Кожного разу вона набуває актуального стану, коли виникає потреба у взаємовідносинах з музеєм.

Розвиток культури у місті 2 роки тому набув нового дихання. За цей час було ініційовано і проведено ряд культурно-мистецьких заходів , під час яких можливості музею залишалися не затребуваними, оскільки вони є обмеженими.

Ця проблема являє собою виконання завдання щодо надання місту статусу історико-культурного туристичного центру Північно-Східної України.

Якщо ця проблема не буде вирішена, то функціонування музею в місті залишиться на формальному рівні, значно загальмуються процеси розвитку Конотопа в культурному та туристичному напрямі.

Аналізуючи теперішню ситуацію, ми вийшли на зазначену проблему і поставили за мету відкрити історико-культурний комплекс.

На виконання цього завдання буде прийнята концепція місцевого самоврядування міста в галузі культури до 2006 року, головним результатом реалізації якої має стати визнання галузі культури як ключового чинника соціально-економічного розвитку на місцевому рівні, а культурної політики як одного з пріоритетних напрямів загальної політики міської громади Конотопа. В результаті проведеної роботи ми вийшли на міську цільову програму розвитку культурної політики міста, шляхом відновлення і розбудови історико-культурного комплексу. Важливим осередком культури у нашому місті є краєзнавчий музей, який у 2000 році відзначив своє сторіччя. Фондова колекція музею одна з найбільших в області, налічує понад 22 тисячі одиниць збереження.

Але завдяки розбудові історико-культурного комплексу ми отримаємо можливість в повній мірі використовувати існуючі музейні фонди та відкрити нові виставочні зали, експозиції та галереї. Серед них буде відведено спеціальні площі для створення “Музею Конотопської відьми”, яка є своєрідним символом нашого міста.

Поруч з меморіалом розташована територія колишньої розформованої військової частини, майно якої передано до комунальної власності міста, у тому числі і будівля колишньої жіночої гімназії – пам’ятки історії та архітектури XVIII-XIX сторіччя, що дає реальну змогу в реалізації програми. Планується разом з комплексом, на території колишньої військової частини створити сучасний готель з належним паркінгом та відповідним сервісом.

На сьогодні в місті вже відбудовано міський Меморіал слави, на облаштування якого було витрачено у 2002 році 100 тис.грн., 2003 – 100 тис. грн. У 2004 році планується – 200 тис. грн., 2005 році – 600 тис. грн.

На меті продовження і розширення туристичного маршруту до пам’ятних і заповідних місць Путивля (відроджені святині – Сафроніївський та Молчанський монастирі), міста партизанської слави Сумщини, славетної Ярославни. Історичні місця гетьманських столиць України – Глухова та Батурина.

Конотоп – місто де збуваються мрії та чаклує добра відьма, народжена легендами, народними звичаями, літературною спадщиною.

Бренд Конотопської відьми позиціонується, як образ доброї чаклунки, яка є оберегом міста та його вдачею.

Каналами поширення є:

• розробка та виготовлення сувенірної продукції (фігурок-оберегів відьми, вітальних листівок, вимпелів, серветок, дерев’яного та фарфорового посуду тощо);

• створення самобутнього музею власних сувенірів та сувенірів з інших міст, де брендом міста є образ відьми-чаклунки;

• влаштування виставок української іграшки, картин;

• використання бренду в назвах продуктів харчування;

• іміджева підтримка бренда через засоби масової інформації та засоби зовнішньої реклами.

Успішною практикою в місті є досвід проведення різноманітних фестивалів та карнавалів.

В Дні культури і мистецтва було презентовано фестиваль “Конотопська відьма запрошує”. Мета фестивалю – розкриття жіночого образу та відображення його у всіх сферах життя. Збереження і популяризація української культури, підтримка виробничо-підприємницької діяльності жінок. Фестиваль має статус обласного.

Сподіваючись на позитивні результати впровадження програми, докладемо всіх творчих, інтелектуальних та фінансових можливостей міста заради культурного розвитку Конотопського краю.