Арраго
  Гофман
  Гурський
  Драгомиров
  Костенецький
  Лазаревський
  Литвинов
  Осадчий
  Парпура
  Полетика
  Пономарьов
  Пpокопович
  Сологуб

Видатний вчений – бджоляр, винахідник і культурно - освітній діяч Петро Іванович Прокопович (1775—1850 рр.) народився в селі Митченках колишнього Конотопського повіту (тепер Бахмацького району Чернігівської області) в сім'ї священика. Закінчивши Київську академію, Прокопович пішов 1794 року на військову службу і перебував в армії Суворова. В 1798 році вийшов у відставку в чині поручника і повернувся в село Митченки і через деякий час зайнявся бджільництвом. Він не був просто промисловцем. Його старання - це пошуки найраціональніших засобів ведення прадавньої галузі господарства, глибоке вивчення природи, бджіл, написання про них наукових праць, які друкувалися в Москві, Петербурзі, в журналах Парижа.

Ученого весь час хвилювала думка: як покласти край Прадідівському вулику-дуплянці і чим замінити його? Невтомні пошуки й привели до створення в 1814 році першого в світі рамочного вулика.

У 1828 році П.І.Прокопович при допомозі Московського товариства сільського господарства організував при своїй пасіці першу в Росії і Європі школу бджільництва, яку і очолював до 1850 року. В ній Прокопович учив грамоті і ремеслу кріпаків. Поміщики дорікали йому за те, що він возиться з «подлостию», тобто з простими людьми. Бджоляр відповідав їм, що «підлими повинні вважатись дармоїди, а не люди, які творять багатство і силу держави».

Приїжджали в школу Прокоповича росіяни, українці, башкири, посланці з Польщі, Чехії, Угорщини і навіть з Німеччини. Господар широко відкривав двері до знань селянським дітям. В 1880 році школа була переведена з села Митченки в сусіднє село Пальчики, що коло Батурина.

В 1843 році в Пальчиках у гостях у Петра Прокоповича побував Т. Г. Шевченко. Поет захоплювався винаходом Прокоповича, його школою, зачаровано слухав розповіді вченого про таємниці бджолиного царства. В повісті «Близнецы» великий кобзар назвав П. Й. Прокоповича «Славним пасічником».

Перу Прокоповича належать багато наукових праць. Його «Вибрані статті по бджолярству» видані в Москві 1960 року. Журнал «Пчеловодство» № 3 за 1950 рік присвячений 100-річчю з дня смерті П. Й. Прокоповича. А до 135-річчя з дня винаходу вийшла книга Я. С. Голіцина «Вулик і метод П. Й. Прокоповича».

Іван Рябенко