Арраго
  Гофман
  Гурський
  Драгомиров
  Костенецький
  Лазаревський
  Литвинов
  Осадчий
  Парпура
  Полетика
  Пономарьов
  Пpокопович
  Сологуб

Великий російський письменник Микола Васильович Гоголь (1809 - 1852) широко відомий в нашій країні як автор безсмертної комедії «Ревізор», поеми «Мертві душі», «Вечори на хуторі біля Диканьки», «Миргород» та інші, мав творчі зв'язки і з нашим краєм. Йому не раз доводилося проїжджати по території колишнього Конотопського повіту, по якій в старовину пролягав кінно-поштовий тракт з Петербурга на Україну. У повісті «Пропавшая грамота» М. В. Гоголь описав Батурин і Конотоп, відобразивши в ній правдиві картини житія і побуту за часів гетьманства в нашій місцевості, поєднавши їх з казковими сценами. Особливо картинно показано в повісті конотопський ярмарок: «...На другой день, еще петух не кричал в четвертый раз, дед (гонець з грамотою до цариці) уже был в Конотопе. На ту пору была там ярмарка: народу высыпало на улицах столько, что в глазах рябело. Но так как было рано, то все еще дремало, протянувшись на земле. Возле коровы лежал гуляка-парубок с покрасневшим, как снегирь, носом, подле храпела сидя перекупка с кремнями, синькою, дробью и бубликами; под телегою лежал цыган, на возу с рыбой чумак, на самой дороге раскинул ноги бородач - москаль с поясами и рукавицами... Стали побрякивать фляжками, дым покатило то там, то сям кольцами, и запах горячих сластен понесся по всему табору.... Не успел пройти двадцати шагов - навстречу запорожец... Эх, народец! Станет, вытянется, поведет рукою молодецкие усы, брякнет подковами, и - пустится! Да ведь как пустится: ноги отплясывают словно веретено в бабьих руках; что вихрь, дернет рукою по всем струнам бандуры и тут же, подпершися в боки, несется в присядку; зальется песней – душа гуляет... ».

Іван Рябенко